Фізика. 6-й клас

Наші шестикласники почали вивчати Фізику! Перша епоха цього захопливого предмету пройшла у грудні.

Діти знайомляться з явищами неживої природи. Акустика, оптика, тепло, електрика, магнетизм - до таких розділів фізики доторкнулись шестикласники разом з основним вчителем. Далі, епоха за епохою, рік за роком, буде заглиблення в предмет.

В основу викладання фізики у Вальдорфській школі в першу чергу покладена практика - експеримент та спостереження.

«Ух ти! Як це? А чому так відбулось? Я зрозумів, чому це так! Я бачу!» - цей щирий подив й захоплення викликає у дітей природне бажання пізнати, зрозуміти.

Спустившись у темний підвал з ліхтарями, діти побачили, як два струмені світла дозволяють побачити тінь та дві напівтіні. На прикладі монохорда зрозуміли, як довжина струни впливає на звучання та як можна отримати різні інтервали: октаву, квітку, кварту тощо. А намагнітивши два кінці голки та опустивши її у воду - знайшли північний та південні полюси землі, тобто зробили саморобний компас!

Експерименти, які пропонує вчитель, діти роблять самі своїми руками, спостерігають. Далі описують побачене та пережите у свої зошити, замальовують, обговорюють явище чи фізичне тіло, намагаються їх пояснити, зробити висновок.

«Висновок - це синтез, у якому проявляється власна думка учнів на фізичні закони, - розповідає пані Алла Козак, досвідчений вальдорфський педагог, методист «Школи Покуття» та основний вчитель 6-го класу. - Вчитель дуже обережно ставиться до власних думок учнів, бо це шлях розвитку їх мислення. Тому записи учнів, що супроводжуються малюнками, є важливою дослідницькою діяльністю, яка підтримує істинну зацікавленість фізичним явищем».

Пані Алла детально пояснила, як діти шукають закономірності у фізичних явищах:

«У деяких випадках закономірність не є очевидною, її нелегко виявити на основі даних експерименту. Це як завдання із лабіринтом, що мають декілька входів: дітей треба провести спочатку в центр лабіринту. А центр - це закономірність. Точно визначити елементи в описі явища, від яких будуть відштовхуватись учні, побудувати шлях від центру назовні, через питання до класу. Цей шлях підходить до розгляду складних закономірностей, що не яскраво проявлені у дослідах, але повинні бути відчуті та промислені шестикласниками.

Знання перетворюються у певні вміння. Розуміння приходить поступово, через ніч, і діти застосовують закономірності для вирішення завдань. Завдання наступного дня змушують дітей використовувати знання, поняття, як матеріал для аналізу вже нової ситуації».